Відділ освіти, молоді та спорту Ужгородської райдержадміністрації

Якість середньої освіти: про що свідчать результати ЗНО-2019

 

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив офіційний звіт про результати ЗНО 2019 року. Про що свідчать ці дані.

Спершу наведу трохи загальної статистики. Для участі в ЗНО зареєструвались 353 813 осіб. Це на 18 126 більше, ніж минулоріч. Найбільший приріст забезпечили студенти коледжів і технікумів – 8 822 особи, на 5 221 особу збільшилася кількість учнів закладів професійно-технічної освіти і на 2 286 – випускників закладів загальної середньої освіти.

Реально у тестуванні з більшості предметів взяли участь 89-95% від зареєстрованих. Дещо вищою (96%-97%) була явка з предметів, які є обов’язковими для державної підсумкової атестації (українська мова і література, математика, історія України); значно нижчою (75%) – явка на тестування з іспанської мови.

На діаграмі зображені зміни кількості учасників тестування з окремих предметів порівняно з 2018 роком (числові значення наведено для 2019 року).

Майже на 46% у цьому році збільшилася кількість учасників ЗНО з математики, на 40% – з історії України. Це насамперед зумовлено тим, що студенти коледжів і технікумів та учні закладів професійно-технічної освіти у цьому році мали проходити державну підсумкову атестацію з одного із цих предметів у формі ЗНО. В минулому році обов’язковим для них було лише ЗНО з української мови і літератури.

Серед учасників ЗНО з математики частка учнів закладів професійно-технічної освіти дорівнювала у цьому році 9,7%, а з історії України – 15,1%. У 2018-му ці показники були рівними, 4,4% та 2,8% відповідно. Частка студентів коледжів і технікумів серед учасників ЗНО з математики та історії України у цьому році дорівнювала 20% та 20,5% від загальної кількості, а в 2018-му – 3,3% та 2,3% відповідно. З огляду на те, що результати цих груп є істотно гіршими, ніж для випускників шкіл, це могло вплинути на загальний розподіл результатів ЗНО.

Також дещо збільшилася кількість учасників тестування з української мови і літератури, англійської мови, фізики.

Майже на третину зменшилася кількість тих, хто складав хімію. Це може бути зумовлено тим, що сертифікати ЗНО з хімії сьогодні є обов’язковими лише при вступі на спеціальності Хімія та Середня освіта (Хімія). Для інших спеціальностей цей сертифікат непотрібний або є альтернативою сертифікатам з більш популярних математики та іноземної мови.

Дещо менше, але також істотно скоротилася кількість учасників з усіх іноземних мов, крім англійської.

На діаграмах наведено розподіл результатів ЗНО з математики у 2018 та 2019 роках за даними відповідних звітів УЦОЯО.

З цих діаграм видно, що у 2019-му, як і в попередні роки, дещо збільшилася частка учнів, які мають результати у середньому діапазоні тестових балів (найбільш відчутно – для інтервалу 140-160 балів).

Разом з тим, зменшилася частка тих, хто отримав високі і дуже високі бали. Це може бути зумовлено, насамперед, збільшенням загальної кількості менш підготовлених учасників, які є учнями професійно-технічних закладів освіти, коледжів і технікумів. Зокрема, про це свідчить значно відчутніше збільшення частки результатів в діапазоні 120-180 балів серед найбільш масової категорії учасників – випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Але зменшення загальної кількості тих, хто отримав дуже високі (близькі до 200) бали, очевидно, має інші причини, які потребують додаткового аналізу. Майже не змінився і розподіл результатів ЗНО з української мови і літератури. Найбільші відмінності порівняно з 2018-м були для двох крайніх діапазонів оцінок – на 1,1% зросла частка тих, хто не зміг подолати поріг “склав – не склав”, і на стільки ж зменшилася частка учасників, які отримали 180 та більше балів.

Аналогічно змінився розподіл результатів тесту з історії України. На 2% зросла частка тих, хто не склав тест. Натомість, на 1,2% зменшилася частка результатів в діапазоні 180 – 200 балів і на 0,9% – частка тих, хто отримав від 140 до 160 балів. Як і для тесту з математики, частки випускників середніх загальноосвітніх шкіл, що отримали результати від 120 до 180 балів, помітно збільшилися – до 4,8% для інтервалу 140-160 балів.

Як і у попередні роки, з багатьох предметів (українська мова і література, англійська мова, німецька мова, математика, хімія) є відчутне розшарування результатів принаймні на дві групи. Представники однієї з них переважно надають правильні відповіді на половину чи дещо більше половини завдань. Представники другої – відповіді на значну частину завдань обирали навмання. Це добре видно на діаграмі розподілу результатів ЗНО з української мови і літератури.

Традиційно значна частина учасників ЗНО навіть не намагалася виконувати завдання з відкритою відповіддю. Приміром, з математики такі завдання не починали виконувати 43% тестованих, а близько половини інших учасників не змогли отримати за ці завдання хоча б один бал.

Аналіз результатів з української мови і літератури свідчить, що половина чи більша частина випускників впоралася із завданнями з орфографії, морфології, лексики та фразеології. Більш складними для них були завдання з синтаксису та пунктуації. Найскладнішими виявилися завдання, які передбачали формулювання власної позиції з певного питання та її аргументацію. З цим не впоралися 82-86% учасників.

Майже всі учасники тестування з математики змогли визначити тип багатогранника за його розгорткою. Але переважна більшість інших типів завдань для них виявилася складною. Зокрема, це стосується завдань на перевірку базових знань та вмінь з лінійних перетворень, квадратних рівнянь, функцій та їхніх властивостей. Неправильні відповіді в завданнях, що стосуються матеріалу старшої школи, часто були зумовлені помилками в елементарних обчисленнях та при розв’язуванні найпростіших рівнянь і нерівностей.

Учасники тестування з історії України переважно успішно виконали завдання із встановлення відповідності між явищами, процесами, подіями та періодами. Більш складними для них були завдання, які стосувалися конкретних фактів, дат, термінів, подій і процесів. Найскладнішими виявилися завдання на встановлення послідовності та синхронності історичних подій, причинно-наслідкових зв’язків, а також локалізації об’єктів та фактів на карті.

Як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не має певних базових знань і вмінь з багатьох предметів. З цього приводу показовими є такі дані: 

  • майже 45% учасників тестування з української мови та літератури не побачили антоніми у парі “різниця – тотожність”;
  • понад 60% учасників не змогли правильно скласти нескладне речення з однорідними членами із запропонованих фрагментів;
  • майже всі учасники тестування визначали, в якому з наведених рядків складні слова треба писати разом, методом сліпого вгадування; більшість з них (22,5%) віддала перевагу рядку “фото/журналіст, високо/ефективний, екс/чемпіон”;
  • майже 60% учасників не знайшли у запропонованому тексті пряму відповідь на поставлене запитання;
  • 42% учасники тестування з математики не знайшли серед запропонованих чисел те, що за модулем є більшим, ніж 3;
  • лише чверть учасників правильно обчислили гіпотенузу прямокутного трикутника за відомими площею та висотою, опущеною на гіпотенузу;
  • майже 42% учасників тесту з географії вважають, що Антарктида розташована у Північній півкулі;
  • близько 20% учасників цього тесту вважають, що Україна частково розташована в тропічному поясі, ще понад 30% – що нульовий меридіан проходить через Україну;
  • в багатьох завданнях тестів з біології та фізики більшість учасників обирала варіант відповіді методом сліпого вгадування;
  • 40% учасників тестування з фізики вважають, що для автобуса, який повернувся у початкову точку, модуль переміщення дорівнює збільшенню пробігу на лічильнику.

Загалом можна зробити висновок, що базові знання учасників ЗНО істотно не погіршилися і не покращилися порівняно з попередніми роками. На жаль, вони залишаються значно нижчими за бажаний рівень, що є важливим аргументом на користь прискорення реформування загальної середньої освіти в Україні.



« повернутися до списку новин